Маланка або Меланка — українське народне свято напередодні “старого” Нового року або святого Василія Великого (14 січня). Традиційний обряд із використанням масок та костюмів, які більшість ряджених роблять власноруч. Маланка – це вигаданий образ гарної української дівчини, але що найцікавіше, за звичаєм Маланкою може виступати тільки переодягнений хлопець (чоловік). У костюмованому карнавалі головними учасниками його є герої, переодягнені в костюми Маланки, її хлопця Василя, Кози, Діда, Бабки, Ведмедя, Цигана, Чорта, Лікаря.
Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим – день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята), ще його називають Щедрим вечором або Щедрою (Другою) кутею.
На відміну від Святого вечора, під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м’ясні страви. В деяких селах Вінниччини навіть кров’янку, яка є традиційною новорічною стравою, називають «маланкою». Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя».
На Маланки всю ніч молодь (у масках або без них) щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «ба¬ба» Маланка та «дід» Василь.
У давнину рядження виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.
В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі та ін.)
На Тернопіллі Маланку під назвою Маланія проводять щорічно в селі Горошова Борщівського району та інших селах над Дністром.
На Буковині Маланку називають «Переберія». Свято закінчується купанням у річці.
За матеріалами: Вікіпедія.

