В одному із залів Великого палацу Золочівського замку майже поруч на стіні знаходяться в портреті відомий фламандський художник Пітер Пауль Рубенс і копія його картини «Мадонна зі святими».
«Мадонну в оточенні святих» Рубенс створює для вівтаря церкви св. Августина, що в Антверпені. Монахи – августинці повертаються в Антверпен після тривалого вигнання лютеранами. Протягом 1615-1618 р.р. вони відбудовують церкву присвячену св. Августину. Живописні полотна до церкви замовляють у майстерні Рубенса. У храмі були роботи Ван Дейка «Екстаз Святого Августина » і Якоба Йорданса «Мучеництво св. Аполонія» (Королівський Музей витонченого мистецтва Бельгії, Брюсель) та інші.
А головну вівтарну ікону «Мадонну зі святими» створює Рубенс олійними фарбами на полотні розміром 564 см. на 401 см. близько 1628 року. Він пише канонічний сюжет невимушено, наповнюючи його рухом, світлом і простором. І тепер оригінал Рубенса зберігається в колекції Королівського музею мистецтв в Антверпені.
Але, як зазвичай, перед тим Рубенс підготував невеликий ескіз розміром 80,2 х 55,5 см на дереві в кольорах, який тепер зберігається в Берліні, у Державному музеї Картинна галерея.
Його учні і помічники переносили підготовчий ескіз на велике полотно. І тільки по завершені їх роботи Майстер знову брався за пензель, щоб щось підправити, десь пом’якшити різкі контрасти, оживити обличчя. Великою загадкою Рубенса залишилось його вміння наповнювати життям все, що він змальовував.
Можна однозначно стверджувати, що автор копії бачив на власні очі, як ескіз, так і оригінал Рубенса. Вибираючи розмір картини, її кольорову гаму,художник-копіїст більше орієнтувався на ескіз. Однак доповнив зображені в картині постаті святих характерними для них атрибутами, взятими вже з оригінальної,завершеної Рубенсом, картини.
Центром композиції є св.Сімейство: Мадонна тримаючи на руках Дитятко, сидить на високому троні. Зверху злітають два ангели, щоб увінчати її лавровим вінком з вплетеними в нього квітами. Святий Йосиф з-за спини Мадонни схвально споглядає за містичними заручинами св. Катерини Олександрійської: юна дівчина на колінах приймає обручку з рук св. Дитятка , яке виривається з рук матері. Ангел, що супроводжує св. Катерину, тримає в руках квіти, а внизу біля його ніг проглядається символ мучеництва святої – розбите колесо з залізними зубцями. Святі Петро (з ключами) і Павло(з мечем) стоять збоку в задумі. На противагу їм, динамічна постать Івана Хрестителя яскраво підсвічена. Двоє милих ангеликів тягнуть по сходах ягня,що впирається.
А внизу, навколо постаменту, на якому сидить Мадонна, розгорнулась ціла процесія святих. На передньому плані Святий Августин в Єпископському облаченні з палаючим серцем в руці повернений обличчям до вірних у храмі , великомученик Лаврентій з решіткою в руці, а за ним монах (ймовірно св. Антоній – засновник християнського чернецтва або ж св.Микола Толентійський – перший монах-августинець. Для обидвох святих характерним символом є хліб в руках).
З другого боку св. Себастіян з колчаном і стрілами в одній руці, а в іншій символ мучеництва – пальмова гілка, і св. Георгій (Юрій), який стоїть на поверженому драконі, про щось обмінюються поглядами. Перед постаментом схилився воїн,простягаючи пальмову гілку.
За св. Юрієм зображені св. мучениці: Агата зі щипцями і Агнеса або Інессса, символом якої є овечка (наявна в оригіналі, відсутня в копії). Позаду них ще дві жіночі постаті, які важко ідентифікувати. Одна з них у чернечому одязі, тримає в руці терези – символ справедливості.
У цій насиченій деталями композиції, Рубенс досягнув чудової єдності, розмістивши фігури широкою кривою і об’єднавши їх атмосферою святкової піднесеності. І ескіз, і картина створені для вівтаря антверпенської церкви – переконливе свідчення як величезного досвіду, так і великої власної майстерності художника.
Порівнюючи ескіз та оригінал, можемо побачити (відчути) процес створення картин Рубенсом. Ми бачимо однакову композицію, але кінцевий результат інший: у картині кольори більш соковиті, насичені, багато дрібних деталей, які доповнюють і пояснюють те, що хотів сказати Майстер даним сюжетом.
Іконографічний тип Мадонни в оточенні святих добре відомий у творчості Белліні,Тиціана (Мадонна Белліні,тиціанівська Мадонна Пезаро). Порівняння з роботами інших художників, показує невимушеність, з якою Рубенс пише канонічний сюжет. Його багатофігурна композиція наповнена рухом, світлом і простором .
А внизу, навколо постаменту, на якому сидить Мадонна, розгорнулась ціла процесія святих. На передньому плані Святий Августин в Єпископському облаченні з палаючим серцем в руці повернений обличчям до вірних у храмі , великомученик Лаврентій з решіткою в руці, а за ним монах (ймовірно св. Антоній) звернені до Мадонни на троні, поклоняючись Їй.
Якщо припустити, що справа в картині Рубенс в образі монаха зобразив не св. Антонія – засновника християнського чернецтва, а Бенедикта Нурсійького – засновника західного чернецтва та покровителя Європи, то цілком можливо, що черниця з терезами в руці є його рідна сестра – св. Схоластика Нурсійска, засновниця першого жіночого монастиря в Західній Європі.
