Лука — село в Золочівському районі Львівської області. Населення становить 280 осіб. Орган місцевого самоврядування – Струтинська сільська рада.
У 1608 році село належало до роду Опалінських. Свідчить про це судовий позов Опалінської проти Стадніцького, який напав був на двір Опалінських, побив службу й пограбував двір з усього, що тільки міг зяти й вивезти з собою. На дивність села вказує назва ниви “Манастрище”. Це назва говорить сама за себе. У монастирській церкві був позоронений колишній власник Золочева, Комарницький, бо Лука належала до комплексу маєтностей цього міста. З давньої монастирської церкви залишилися ще сліди руїн, серед яких споруджено пам’ятник Комарницькому у вигляді обеліска. Під сучасну пору в ці околиці є ліс, а в ньому звана “Блаженкова гора”, знаменна тим, що в землі знайдено тут, крім скам’янілостей риб, ящірок тощо, ще й давню турецьку люльку. На “Лоскотові” біля Струтина є сліди праісторичного цвинтарища, на якому знаходять предмети з кам’янілої доби. На вершку гори в лісі лежить великий надгробний камінь, але чиї кості лежать під ним невідомо. Є тут у лісі водоспад, примітний не так своєю величиною, як радше назвою. Кажуть що король Собєский назвав його “Недовіка”.
У 1885 році власник села мав 1274 морги землі, а селяни тільки 501. Усіх мешканців було тоді 225, з того часу 205 греко-католиків і 20 римо-католиків. Уже тоді існувала в селі однокласна етатова школа. Дерев’яна церква з XVII сторіччя свідчить про давність села.
