Костел Успення Діви Марії у Білому Камені

Неможливо залишити без уваги ще одну історичну та культурну пам’ятку на Золочівщині – це костел у Білому камені. Костел споруджено у 1613 році князем Юрієм Вишневецьким та його дружиною Теодорою. П’ять років після цього князь помер, не залишивши потомства чоловічої статі. Його брат Михаїл появлявся у Білому Камені рідко. Лише син Михаїла – Єремія бував тут частіше. Разом з дружиною Гризельдою Замойською у 1640 році він збільшив парафію, що була у костелі і дав гроші на упорядкування і удосконалення споруди. Парафія була великою, адже до неї належало ще 6 сіл: Белзець, Черемошня, Почапи, Скварява, Ушня, Жуличі, а пізніше ще й Бужок. Внаслідок ураїнсько-польської війни  1648-1657 рр., а також нападів  турків, татарів у 1667, 1672, 1675  роках, костел, як і все інше в містечку, дуже постраждав.  Реконструкція відбулася у 1737 році, і ця дата стоїть на порталі західного фасаду. Костел декоровано в стилі Бароко і він уподібнюється до сучасного вигляду.  У 1766 році знову відновлений і розширений: до апсиди зпівночі було прибудовано захристію. В 1910-х рр. будівлю знову було оновлено, інтер’єр прикрашено настінними розписами.

В роки ІІ світової війни костел був дуже пошкоджений. Після війни костел було закрито, а поляки виїхали захопивши з собою найцінніші речі. Скульптури та інші мистецькі твори опинилися у Львівських музеях: картинні галереї, історичному музеї. Величезний орган, який неможливо було вивезти і він залишився в костелі, було знищено більшовиками.

У 1941-44 рр. німці на території костьолу заховали  великі склади зброї і боєприпасів, на котрі потім випадково  натикалися місцеві жителі і навіть школярі.  Було знайдено 3 сховки зброї, останній у 1969 році.

У післявоєнні роки культову будівлю використовували як зернову комору. На костьольній території стояли склади міндобрив, гаражі.

У 1963 році костел Успення Діви Марії  в Білому Камені став пам’яткою архітектури, отримавши охоронний № 430.

9 квітня1975 року обласна комісія констатувала технічний стан костьолу не вельми приємними фактами. Тому було здійснено реставрацію Львівською обласною науково-реставраційною виробничою майстернею. В процесі реставрації  у 1977-1982 рр. (Архітектор І. Піхурко) розібрано прибудову, відновлено декор, прибито арочні отвори в огорожі, в них вставлено металеві решітки.  Та найбільше ремонтно-реставраційних робіт проведено на даху. В інтер’єрі сильно знищені розписи було замальовано білим вапном, встановлено парове опалення. Проведено благоустрій території.

Так пам’ятку архітектури було пристосовано до філіалу Львівської картинної галереї. Виставочний зал тут булор відкрито у кінці грудня 1882 року.

Згодом Білий Камінь було внесено до туристичного маршруту  по історичних, архітектурних  та культурних пам’ятках Львівщини.  За 14 років існування тут виставочного залу його відвідали багато зарубіжних делегацій.

Проте у червні 1996 року виставочний зал було закрито. Будівля ніяк не використовується і поволі нищиться.  Проте старовинний костел разом з ажурною арочною огорожею і далі залишається яскравим твором ,  в якому переплелися риси архітектури ренесансу і бароко.

Нажміть на зображення для його збільшення  та перегляду в режимі “слайду”