Коли приходить у світ людина…

Коли приходить у світ людина, вона народжується з чистою душею. Душа – це частинка кожної людини. Так як і її тіло. Ми бачимо наше тіло голову, руки, ноги, а душі не бачимо, бо вона невидима. Проте, душа дуже важлива для людини. Нею ми відчуваємо, радіємо, сумуємо, любимо. Душею ми тішимось, коли зробимо щось хороше і соромимось, коли зробимо щось погане. Господь дав душу тільки людям, яких він створив вищими за все інше створіння своє.

Отже, Господь дає дитині, яка народжується чистісіньку душу. Але ні, вона стає ще чистішою, коли дитину приносять до святого Хрещення і священик її освячує Свяченою водою в ім’я Отця, і Сина, Святого Духа. З того часу немовля стає вже не тільки дитиною своїх батьків, а й дитиною Божою. Ісус Христос приймає новохрещеного до своєї церкви.

Бог хоче, щоб душа людини була завжди чистою, як спочатку. І тоді, коли дитина буде підростати, і коли стане підлітком, а потім юнаком чи юнкою, і тоді, коли вже буде дорослою людиною, і далеко пізніше, коли буде стареньким дідусем чи бабусею. Який гарний був би світ, якби всі люди пам’ятали, що вони діти божі, і поводились так, як їх навчає поводитись сам Господь! Якби всі вони любили один одного, шанували батьків, помагали бідним, сиротам, хворим, старим, немічним. Якби всі були чесні, добрі і працьовиті. Якби не заздрили іншим, не брали того, що їм не належить, не сварились, не казали неправду, не кривословили, не обмовляли інших. Чудовий був би тоді світ…

Бути такими Бог дуже давно навчив людей, давши їм десять заповідей Господніх. У них сказано все, що потрібно, щоб жити добрим життям. А коли на  землю прийшов Син Божий Ісус Христос, він додав ще дві найголовніші заповіді: «Люби Господа Бога усім серцем своїм, всією душею своєю, і всім розумом своїм. А ближнього свого люби, як самого себе». Навчає, що треба любити усіх, навіть тих, хто нас не любить. Часто буває так, що коли ми не відплачуємо злом за зло, не намагаємось помститись, як хтось заподіяв нам кривду, тоді й той, хто це зробив бачить як це погано. Йому стає соромно і він перестає робити зло.

Якщо ми любимо Бога понад усе і любимо всіх навколо  себе, то живемо по волі Господній, тобто так, як цього хоче Бог. Тоді і душа  наша завжди залишається чистою, як і належить дітям Божим.

Є такі люди, які намагаються все робити за заповідями Господніми, але й вони часом відходять від них. Жити так, як цього хоче Господь дуже нелегко. Але ми повинні пам’ятати «золоте правило», яке виголосив Ісус Христос у своїй Нагірній проповіді: «Тож у всьому, що хочете, щоб чинили Вам люди, те саме чиніть їм і ви»,

Любов до Господа, віра в Нього, любов і розуміння до свого ближнього – ось основні критерії, на які повинна зважати людина. Ми повинні пам’ятати, що в людини має бути все прекрасне: і лице, і одяг, і душа.

Підготувала Леся ГОРГОТА. 

Залишити відповідь

Next Post

Закликають до проведення роз’яснювальної роботи про небезпеку та шкідливість спалювання сухої рослинності

Головне управління освіти і науки Львівської  обласної державної адміністрації закликає до проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед учнів та студентів навчальних закладів області, а також залучення педагогів закладів освіти області до проведення роз’яснювальної роботи про небезпеку та шкідливість спалювання сухої рослинності. З цією метою рекомендується проведення серед дітей та учнівської молоді бесід, […]