Кохан Григорій Романович — український кінорежисер. Народний артист України (1998). Лауреат Державної премії СРСР (1978). Заслужений працівник Міністерства Внутрішніх справ СРСР (1977).
Отримав державну премію України імені Олександра Довженка 2011 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.
Народився 23 червня 1931 р. в с. Бортків Золочівського району Львівської області, в родині селянина. Закінчив художній відділ поліграфічного інституту ім. І. Федорова (1955) та Вищі режисерські курси Всесоюзного державного інституту кінематографії (1964). Працював у Вірменському державному видавництві художньої літератури (1955—1962), режисером Київської кіностудії науково-популярних фільмів (1962—1969). З 1969 р. — режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
Створив науково-популярні стрічки:
- «Сталеві струмки» (1967, Диплом зонального огляду, Київ, 1968, Бронзова медаль ВДНГ, Москва, 1968),
- «Кам’яний живопис» (1967),
- «Створи своє сонце» (1968, т/ф),
- «Шукаю стронцій-90» (1968),
- «Гонщики» (1969) та ін.
Поставив художні фільми:
- «Хліб і сіль» (1970, у співавт.),
- «Жива вода» (1971),
- «Схованка біля Червоного каменю» (1972, т/ф, 4 с),
- «Народжена революцією» (1973—1977, т/ф, 10 с, Державна премія СРСР, 1978),
- «Ярослав Мудрий» (1982, 2 с, співавт. сцен.),
- «Циганка Аза» (1987),
- «Кармелюк» (1985—1986, 4 с),
- «Прискорення» (1987—1989),
- “Убити «Шакала» (1989),
- «Війна» (1989—1990, 6 с у співавт.),
- «Бухта смерті» (1991),
- «Стамбульський транзит» (1992),
- «Страчені світанки» (1996),
- «Тупик» (1998).
Викладає у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Член Національної спілки кінематографістів України.
За матеріалами: Вікіпедія.
