Кохан Григорій Романович

Кохан Григорій Романович — український кінорежисер. Народний артист України (1998). Лауреат Державної премії СРСР (1978). Заслужений працівник Міністерства Внутрішніх справ СРСР (1977).

Отримав державну премію України імені Олександра Довженка 2011 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.

Народився 23 червня 1931 р. в с. Бортків  Золочівського району Львівської області, в родині селянина. Закінчив художній відділ поліграфічного інституту ім. І. Федорова (1955) та Вищі режисерські курси Всесоюзного державного інституту кінематографії (1964). Працював у Вірменському державному видавництві художньої літератури (1955—1962), режисером Київської кіностудії науково-популярних фільмів (1962—1969). З 1969 р. — режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.

Створив науково-популярні стрічки:

  • «Сталеві струмки» (1967, Диплом зонального огляду, Київ, 1968, Бронзова медаль ВДНГ, Москва, 1968),
  • «Кам’яний живопис» (1967),
  • «Створи своє сонце» (1968, т/ф),
  • «Шукаю стронцій-90» (1968),
  • «Гонщики» (1969) та ін.

Поставив художні фільми:

  • «Хліб і сіль» (1970, у співавт.),
  • «Жива вода» (1971),
  • «Схованка біля Червоного каменю» (1972, т/ф, 4 с),
  • «Народжена революцією» (1973—1977, т/ф, 10 с, Державна премія СРСР, 1978),
  • «Ярослав Мудрий» (1982, 2 с, співавт. сцен.),
  • «Циганка Аза» (1987),
  • «Кармелюк» (1985—1986, 4 с),
  • «Прискорення» (1987—1989),
  • “Убити «Шакала» (1989),
  • «Війна» (1989—1990, 6 с у співавт.),
  • «Бухта смерті» (1991),
  • «Стамбульський транзит» (1992),
  • «Страчені світанки» (1996),
  • «Тупик» (1998).

Викладає у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Член Національної спілки кінематографістів України.

За матеріалами: Вікіпедія.