Княже

Княже — село в  Золочівському районі Львівської області. Населення села становить 407 осіб. Орган місцевого самоврядування – Княжівська сільська рада.

Документ із 1488 року про визначення границь ґрунтів Княжого є першою звісткою про існування села. Тоді наказано сипати граничні кіпці з Княжого до Гологір, бо туди проходив теж головний шлях, “вія публіка”,з Княжого на південь. Король Володислав актом із 1646 року затвердив передачу власності села від Миколи Остророга до Лагодинських. З дозволу короля Івана Казимира Андрій Жолкевський передав свої доживотні права до Княжого на користь Михайла Жолкевського. У 1687 році король Собєский визнав право власності на Княже за Жолкевськими. Згодом Даниловичі замінили Княже за соляні джерела власності Василєвських. Черговими власниками Княжого були вірмени Августиновичі, після них француз Порцері і, врешті, від 1913 року єврей  Рознер.

Сама назва села свідчить, що первісна оселя належала до руських князів. Від давніх часів був тут монастир сестер Василіянок під покровом св. Параскевії, що проіснував аж до ліквідації монастиря 12 червня 1781 року, на підставі т.зв. ”Йосифінської касації монастирів”. Черниць пересилили тоді до Словіти. Внутрішнє обладнання монастиря, богослужбові книги й ризи передано до парафіяльної церкви, де вони зберігалися аж до 1910 року. Тоді завідувач церкви закупив нові фелони, а старі наказав спалити як зайве “барахло”.

Метричні записи існували від 1780 року.

Крім них було чимало старовинних документів, протоколів візитацій, грамот тощо. У 1700 році парохом був о. Лука, що його підпис зберігся на спільному акті віднови унії з Римом за часів єпископа Шумлянського. Після нього душ пастирями села були аж до останнього часу: о. Степан Розборський, о. Шашкевич (батько Маркіяна), о. Сметана, о. Гіполіт Дроздовський (протягом 60 років) о. Косак, о. Юрій Малий і останній, до періоду Другої світової війни, о. Микола Марків.

В одній частині села мешкали поляки,”гербові” шляхтичі, а між ними тільки одна українська родина, на прізвище Попель, уважала себе родовою шляхтою. Під час війни в 1914 році австрійці запроторили до Талєргофу  10 найпередовіших громадян села, з яких один, Петро Добош, там помер.

У 1880 році фільварок мав 1129 моргів поля, а село 2034. Із 1251 мешканців було 881 греко-католик, 370 римо-католиків. Від 1856 року була у Княжому однокласна етатова школа і громадська позикова каса.