Історія меценатства на Золочівщині

Хочеться відзначити, що у Золочеві благодійна діяльність завжди знаходилась на значному рівні, всіляко заохочувалась і підтримувалась міщанами.

Вже на початку ХVIІ ст. у місті існував будинок убогих для старців та інвалідів. У 1627 р. почалося будівництво шпиталю завдяки фінансовій допомозі Якуба Собеського, а пізніше Яна Собеського для 18 нещасних, безпритульних, старців. Заклад утримувався, в основному, за рахунок замку. Думка заснувати загальнонародну лікарню зародилась серед золочівського міського населення давно, але не вистачало коштів.

Золочівський пробощ, духовник Стефан Майор реставрує дім для убогих і опікує його з 1837 по 1859 р. Крім того, він записує на нього весь свій маєток. У 1788 р за розпорядженням австрійського уряду у Золочів з Підкаменя перенесено фармацевтичну лабораторію і аптеку Домініканів. А згодом прийнято на роботу лікаря циркулярного, лікаря-фармацевта, хірурга і акушерку.

З 1847 р існував у Золочеві «Крайшпиталь» (окружний госпіталь) для сифіліків, що вказує на поширення в повіті цієї страшної хвороби, занесеної, напевне, військовим гарнізоном.

Коли в 1849 р. цей госпіталь було ліквідовано, місцевою владою вирішено зберегти венеричне відділення для місцевих хворих.

З хірургом Мойсеєм Рехеном 1 грудня 1849 року місто заключило контракт про відкриття венеричного диспансера для цивільного населення. Але в 1852 р. Львівська інспекція виявила багато недоліків і недостатню ефективність лікування методом Рехена. В цю справу втрутились і столичні медичні інстанції. А тим часом у 1857 р. Рехен помирає, а диспансером починає керувати його дружина спільно з хірургом Готлібом. За документами Міської Ради того часу венеричний диспансер до 1868 р. розміщувався у замку.

У другій половині ХІХ ст. відкрито окружну (крайову) лікарню в Золочеві з великим штатом медичного персоналу.

Next Post

ПЕРДУМОВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ЗОЛОЧЕВА

З 1772 р. Золочів, як і вся Галичина, опинився під владою Австрійської імперії. Австрія намагалася замінити упарви міст і їх самоврядування на урядову владу. У результаті почався спад економіки в місті, понизився рівень культури. Поступово почали зникати лінії валів, ровів, окопів. Розвалились брами: Львівська, Тернопільська, Залозецька і Білокамінська. У пожежі […]