Гончарівка (відео)

Село Гончарівка простягається в північно-західному напрямку від районного центру міста Золочева. Село називається Гончарівка, починаючи з післявоєнних років. Раніше село називалося Бельзець. Ця назва походила від колишнього пана, власника села Бельзецького. Перейменування пов’язано з тим,  що недалеко від села в роки війни загинув льотчик Гончаров, в честь його імені село було перейменована на Гончарівку.


Гончарівка розташована на рівнинній території;  до монголо-татарського нашестя населення було розміщене на урочищі. Після повної руйнації села жителі перемістилися на сучасну територію.

За селом у північно-західному напрямку протікає річка Золочівка. На північний схід від села  розміщений піщаний кар’єр. Тут знаходиться пісок високої якості і користуються ним не тільки жителі Гончарівки, але й навколишніх сіл.

По обидві сторони села розкинулися широкі поля Гончарівки . У південній їх стороні є родючі грунти-чорноземи  типові, а у північній – менш родючі – сірі лісові.  Кожне поле має свою назву: Межидороги, Береги, Возірці, Смужолі, Гайло, Підвільна, Зарудога, Вакони, Давилники, Загаття.

Біля Загаття росте мішаний ліс.  Він багатий на ягоди, гриби, і плоди дикорослих та лікарських рослин.

Попід лісом простягається штучно створений ставок, який  разом з лісом утворює прекрасне місце відпочинку для населення Гончарівки.

Населення села переважно зайняте в сільському господарстві.

На околиці села збудовані каплички , а біля траси Золочів-Красне стоїть Хрест,збудований на честь скасування панщини. У кінці села збудований хрест Яцком Квасницею. Також при трасі стоїть фігура Святої Анни, але не відомо, хто її поставив. На куті села за річкою Золочівкою, збудований пам’ятний Хрест.

У центрі села є церква святого Миколая, поряд двоповерхові приміщення неповної середньої школи, будинок побуту, магазин, Будинок “Просвіти”.