ГЕРБ І ТЕРИТОРІЯ

Патроном-опікуном Золочева у ХVІІ ст. вважали святого Яна. Це відомо з урядової печатки того часу. В гербі міста цей патрон не фігурує. Гербом міста Золочева визнано родовий герб Собезьких – Яніна, тобто срібнокоричневий щит на червоному фоні в обрамленні лаврового вінка.

Золочів був приватним містом, а приватним містам не дозволялось зображувати корону  на своїх гербах. Так було і за Австрії. Цей герб, напевно, був запропонований Марком чи Якубом Собезькими. Він був обов’язковий і за часів Теофілії (Теофілія Собезька з роду Даниловичів, мати короля Яна ІІІ Собезького).

Коли королівська корона прикрасила голову власника Золочева Яна Собезького, змінився і герб міста – над срібнокоричневим щитом з’явилася золотиста королівська корона.

В описі другої половини ХVІІ ст сказано про Золочів так: «Золочів має довге передмістя з дерев’яних будинків від зарічанської гори до озера на північному сході. Сааме місто – з дерев’яних будівель виглядає охайними рядами з чотирьохстороннім ринком». (Опис 1670 р.).

Щоб підняти місто із занепаду, введено у 1677 р. новий чотирьохтижневий ярмарок на св. Дмитрія. В описі Далейрака (від 1687 р.) в місті згадано три церкви. Опис також свідчить, що місто було збудоване з дерева, оточене частоколами, але зі зторони боліт, що простягалися під замковою горою, було відкрите і сполучене з цитаделлю шороким земельним насипом, що перетинав весь став. Далейрак називав Золочів столицею ключа таких самих розмірів, що і жовківський, та вважав місто просторим і досить зеленим. Він пише також про велику кількість євреїв у Золочеві. Євреї заселяли спустошені війнами католицькі будинки (особливо в 1733-1740 р.р.). уже в 1782 році весь золочівський ринок був зайнятий євреями.

Місто, оточене валами, закривали 4 брами: Львівська, Білокамінська, Тернопільська і Залазецька, які ночами охоронялись караулом.

Від Тернопільської брами до ринку тянулася вулиця Тернопільська, на якій знаходилась вірменська церква. Вулиця, яка вела від замку до міста, називалась Вірменською. Тут стояв костел Піярів і шпиталь для убогих. Від Львівської брами йшла вулиця Львівська, теперішня Ягайлонська, в старону від неї пролягала вул. Татарська (назва від татарського млина). За Білокамінською брамою в кінці ХVІІІ ст. жила міська аристократія і бугомістр, суддя, почтмейстер, архітектор і інші поважні чини. До округу міста зараховувались і фільварки (великі господарства), підгребляни, які жили за греблею, підзамчани, зарічанці.

Кількість дворів на кінець 1782 р. становила:

139 одиниць великих християнських господарств,

70 великих єврейських дворів,

60 малих християнських і єврейських дворів.

Загальна кількість – 269 дворів.