Геній, народжений із полум’я лемківської ватри

…Що даремно до слави
пред’являють претензії
славослови руїн і могил,
що чим вища вершина поезії,
тим крутіший до неї схил.
В.Лучук

Лемківщина чи Лемковина – земля, яка подарувала нам Богдана-Ігоря Антонича – митця, у душу якого ввійшла поезія чи не від самого народження, бо все своє коротке життя він працював над словом. Із великою майстерністю відтворював у своїх писаннях звуки, тони, барви, кольори світу.
Цьогоріч відзначаємо 105- ту річницю від дня народження митця. Автора, який за життя здобув славу одного з найкращих поетів західноукраїнських земель, а по смерті… Упродовж десятків літ він губився і не раз був віднайдений. Навколо його імені творяться міфи, і кожен намагається розгледіти в обличчі поета, який жив колись у Львові, свого Антонича. Для одних Богдан–Ігор постає в образі скромного хлопчини, вченого–самітника, інші уявляють його як богемного митця. Зі слів поезії самого Антонича, він водночас «хрущ на вишні», «мудрий лис», «закоханий в життя поганин», «п’яний дітвак із сонцем у кишені» чи, за словами М.Ільницького, «весни розспіваної князь .
07 грудня за ініціативи товариства «Родинне дерево»/ голова товариства С.Наливайко/ у приміщенні актової зали «Школи радості» усі присутні літературно-музичного дійства долучилися до високої поезії Антонича.




Учительство, діти, батьки Золочівського НВК через поетичне слово, пісню, хореографічні композиції, відео створили справжню атмосферу «країни верховинної», де й визрів як феномен Б.- І.Антонич – Геній, народжений із полум’я лемківської ватри.
Дякуємо усім, хто спричинився до цього заходу:
сценаристам – Бойко Н.І., Сидорович Л.В.;
ведучим – Леськів М.Г., Гарматюкові М.О., Гошко Н.І., Купину В. та Блозовській М., а особливо п. Юрію Олексі – за роль Антонича;
музичному керівникові – Чусі М.Д.;
хореографові – Дьоміній Г.В.;
оформлювачеві світлиці – Заяць Л.В.;
відеооформлення – Бучинська Н.Д.;
декламаторам – Галай Я., Романків Р., Нижник Т.
учням 5-6 класів – за «Лемківську польку»; учням 7 класу – за «Баладу про мою землю»;
учням 8-9 класів – за музичні композиції та декламування;
батьківській громаді, а особливо Лемішко Л.І. – за пошиття нових костюмів.
Б.-І. Антонич прожив неповних 28 років, але за цей недовгий час залишив яскравий слід у світовій поезії, а в перекладах був справжнім поліглотом, воістину став співцем, який «носив монети зір, як хлоп’я ґудзики в кишенях, і купував за них ночами хвилини натхнення…» Дай, Боже, цього високого натхнення у цей передріздвяний час усім нам і нашій Україні!
Ярина Сухецька

Залишити відповідь

Next Post

У Золочеві зустрічали бійців з АТО (відео)

8 грудня у військовій частині 3007 зустрічали бійців, що повернулися у Золочів із зони Антитерористичної операції, в рамках ротації. Військові виконували завдання по захисту Батьківщини понад 45 діб. За традицією зустрічали захисників із хлібом, сіллю та оркестром. Детальніше дивіться у відео:   Поділіться цим у соцмережах: