“Гаряча лінія“ з начальником відділу оподаткування фізичних осіб Золочівської МДПІ Сембайом Олегом Романовичем

5 жовтня 2012 року відбулася  “Гаряча лінія” з начальником відділу оподаткування фізичних осіб Золочівської  МДПІ Сембайом Олегом Романовичем.

–  Хто з фізичних осіб (ФО) є платниками  земельного податку, орендної плати за землі державної та комунальної власності?

–   Платниками земельного податку з числа фізичних осіб є власники земельних ділянок та власники земельних часток (паїв), а платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності – фізичні особи, що уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

При цьому якщо у договорі оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності обумовлено, що орендарем є фізична особа – підприємець і земельна ділянка надається для провадження підприємницької діяльності, то на облік у органі державної податкової служби як платник орендної плати за землі державної та комунальної власності береться фізична особа – підприємець.

– Коли виникає  зобов’язання зі сплати земельного податку для  ФО за земельну ділянку при набутті права власності  на таку ділянку протягом року?

–   Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України від 02.12. 2010 року  №2755-VI  із змінами та доповненнями,  власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Разом з цим, п. 286.5 ст. 286 ПКУ передбачена спеціальна норма щодо дати набуття або припинення обов’язку по сплаті земельного податку для фізичних осіб.

Зокрема, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

З урахуванням викладеного, у разі набуття фізичною особою протягом року права власності на земельну ділянку земельний податок за неї сплачується починаючи з місяця, в якому у такої фізичної особи виникло право власності, незалежно від того, хто був попереднім власником (фізична чи юридична особа).

 –  Які особливості справляння плати за землю  встановлено для ФО нерезидентів. Чи користуються  пільгами  щодо  сплати земельного податку  іноземні громадяни?

 – Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним.

Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками податку є:

– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

– землекористувачі.

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів. Іноземні громадяни не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

–   Фізична особа – підприємець-  платник єдиного податку має державний акт на право власності на земельну ділянку, яку використовує у своїй підприємницькій діяльності. Чи звільняється такий підприємець від сплати земельного податку?

–  Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт на право власності на земельну ділянку.

Частиною четвертою п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Відповідно до пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га.

Отже,  якщо державний акт на право власності на земельну ділянку оформлено на фізичну особу — підприємця і земельну ділянку, надану для здійснення підприємницької діяльності, використовує сам підприємець, то саме такий підприємець — платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з урахуванням вищезазначеного підпункту).

– Чи повинна сплачувати плату за землю фізична особа – підприємець, яка має МАФ (кіоск, палатку тощо), якщо документи на право власності чи користування земельною ділянкою відсутні та дані щодо цієї земельної ділянки не внесено до державного земельного кадастру, а є лише дозвіл на розміщення споруди?

– Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Порядку № 244, згідно з положеннями якого видається паспорт прив’язки на малу архітектурну форму, де зазначається площа земельної ділянки відповідно до документів на землекористування.

Крім того, МАФ встановлюється на земельній ділянці на підставі дозволу (документа, що дає право суб’єкту господарювання на розміщення малої архітектурної форми, який видається органом містобудування та архітектури), але за наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку (державний акт чи договір оренди земельної ділянки).

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка має кіоск, палатку тощо, повинна сплачувати плату за землю, оскільки в неї є дозвіл на їх розміщення та правовстановлюючі документи на земельну ділянку (державний акт чи договір оренди земельної ділянки), за якими розраховується плата за землю.

Сектор взаємодії із  засобами масової інформації  та громадськістю

0 0
Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleppy
Sleppy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %

Залишити відповідь

Next Post

Реалізація права громадян на звернення

Важливою складовою у діяльності податкової служби є робота із зверненнями громадян згідно Закону України від 2 жовтня 1996 року «Про звернення громадян», адже у такий спосіб забезпечується зворотній зв’язок із громадськістю. Іноді звичайному громадянину нелегко самостійно розібратись в податковому законодавстві, тому фахівці Золочівської МДПІ завжди приходять на допомогу. В свою […]