Група людей з Тростянця пішла до роботи в село Козаки на шахту. Ввечері їх чекали вдома. Не особливо тривожилися, коли вони не повернулися додому. Хтось думав, що затримали на роботі, хтось думав, що заночували на Козаках, щоб назавтра працювати далі. Мама Володі Сича, який пішов на роботу замість батька, готувала йому обід і збиралася нести на шахту. На ранок страшна тривога охопила рідних. На одному з енкаведистів, які прибули у село, побачили чоботи односельчанина Думи, в яких він ще вчора пішов на шахту, швець впізнав свою роботу.
Наступного дня в село повернувся лише Денис Наливайко, який заночував у сусідньому Монастирку. Він розповів страшну історію. Всі робітники з Тростянця разом поверталися додому. Денис з Дмитром Наливайком відстали від групи щоб прикурити. Тим часом всіх інших оточила група НКВДистів. Людей обшукали. Вони мали при собі посвідчення працівників шахти. Посвідчення порвали. Не зважали на прохання повернутися на шахту і підтвердити, що вони робітники. Люди просили відпустити їх додому до родин, до малолітніх дітей. Розстріляли всіх, брутально, впритул. Потім розстріляних пограбували, познімали чоботи, хтось мав гроші. Їх поскидали в окопи, які були ще свіжі після переходу фронту і нашвидкоруч присипали землею. Денис усе чув і бачив. Він втік лісом і вийшов у селі Монастирок. А Дмитра, який побіг в сторону Козаків, так і не знайшли…
Висловлюємо подяку: Роману Шалеві, Олексі Ониськіву, Надії Городиловській.
