Єлиховичі


Єлиховичі — село в  Золочівському районі Львівської області. Населення становить 807 осіб. Орган місцевого самоврядування — Єлиховицька сільська рада.

Перша згадка про село датується 1447 роком, коли ним володів Глебко Хілецький, а в 1464 р і 1478 р. – Барбара і Павло з Олеська. З 1598 р. – власність Собєських. 14 червня 1627 року Якуб Собєський надав Єлиховичі  золочівському пробоству, якому село й підпорядковувалось аж до ХХ ст.Назва села Єлиховичі пішла від того, що у часи коли на Золочівський Замок нападали турки та татари шлях до замку йшов через теперішні землі с.Єлиховичі. Охорона, що стояла на вежах замку, показуючи в сторону де сьогодні знаходиться село казала «Є лихо вічне».

Відомою архітектурною пам’яткою села Єлиховичі став Костел Воздвиження Чесного Хреста, який стоїть поблизу головної дороги. В 1937 р. золочівський священик  Каетан Грушецький помінявся земляними наділами з господарем Кусем з Єлиховичів, отримавши таким чином місце для будівництва каплиці. Ще два наділи передала під храм громада Єлиховичів. Формально дарчу угоду закріпили 9 серпня 1938 р., хоча ще 26 січня 1938 р. датуються кошторис, технічний опис та статистичні викладки, виконані львівським архітектором Лаврентієм (Вавжинцем) Дайчаком (1882-1968). Проект костелу, виконаний Дайчаком, було затверджено архієпископом Б. Твардовським ще 14 лютого 1938 р. Костел не лише збудували в тому ж році, а й освятили. Священика свого село не мало, у великі свята приїздив ксьондз із Золочева.

В 1945 р. костел було закрито, в 1950-му храм перетворили на зерносховище. В 1985 р. завалилася вежа сигнатурки. В 1993 р. храм повернули вірним, розпочався ремонт. Святинею спільно користуються віруючі як римо-католицького, так і греко-католицького обрядів. Скромне костельне начиння дісталося Єлиховичам від золочівського парафіяльного храму.

Залишити відповідь