На цьому наголосив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Законопроект №2286 «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (щодо екологічного і мисливського туризму)», зареєстрований у Верховній Раді 13 лютого 2013 року народним депутатом Віталієм Барвіненком, може відкрити шлях до полювання у заповідних місцях», – сказав Борейко.
Він зазначив, що це вже четверта спроба законодавців відкрити українські заповідники для мисливства. На думку Борейка, це відбувається тому, що за часи незалежності в Україні значно скоротилася чисельність мисливської звірини та птиці, і за цих умов депутати-мисливці намагаються прийняти закон, який дозволить полювати у заповідниках, де збереглося багато дичини. Мета цієї ініціативи, упевнений він, «перетворити Україну на один великий стрілецько-мисливський тир».
Еколог наголосив, що запропоноване законопроектом наділення органів місцевої влади правом надання дозволів на здійснення мисливського туризму загрожує втратою контролю над заповідними територіями з боку влади, науковців та громадськості. «Як може місцева влада взагалі займатися яким-небудь контролем, якщо в неї немає ні єгерів, ні мисливознавців, вона не наділена контрольними функціями і правом складати протокол на браконьєрів?» – обурився він.
Борейко також навів статистичні дані, згідно з якими в Україні за останні 20 років чисельність багатьох мисливських звірів – лосів, зубрів, ведмедів, рисі, качок та ін. – скоротилася на 50-70%, а до Червоної книги вже потрапило понад 50% видів ссавців (це найбільший показник у Європі). Він також наголосив, що площа заповідників і національних парків України становить менше 1% території країни, тоді як мисливських угідь – 80%, повідомляє Укрінформ.
