Перед початком повномасштабного вторгнення російська влада створила перелік українців, яких планували знищити у разі захоплення країни. До цього списку увійшли представники різних верств населення: вчителі, ветерани АТО, журналісти, священники, науковці, письменники, громадські діячі та представники органів влади. Про це повідомив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов на форумі «Геноцидні практики рф в Україні: від Голодомору до російсько-української війни».
Планування геноциду задовго до вторгнення
За словами Буданова, підготовка до нового геноциду українців розпочалася ще до 2022 року. План передбачав не лише фізичне знищення окремих осіб, але й організацію масових репресій. Росія створила так звані «розстрільні списки», у які включали:
- Вчителів української мови, літератури та історії.
- Ветеранів АТО та ООС.
- Журналістів та письменників.
- Науковців, священників Православної церкви України та інших конфесій.
- Громадських і політичних діячів, представників органів влади.
Ці списки доповнювали плани з використанням мобільних пересувних крематоріїв та організацією масових поховань. Російським окупантам надавали інструктажі щодо створення колективних могил у разі виконання цих варварських планів.
Масові злочини: докази геноциду
Кирило Буданов наголосив, що події у Бородянці, Бучі, Гостомелі, Ізюмі, Маріуполі та багатьох інших населених пунктах стали жахливим підтвердженням цих планів. Звірства, вчинені російськими військовими, зокрема масові вбивства мирних жителів, катування та ґвалтування, були не випадковими. Вони ґрунтувались на доктринальних положеннях російської геноцидної політики.
«Ці дії були добре сплановані та синхронізовані. Масові злочини проти українського населення доводять, що російська влада свідомо прагнула знищення української нації», ― підсумував очільник розвідки.
Геноцидна політика як продовження історичних злочинів
Форум, на якому виступав Кирило Буданов, зібрав експертів, які досліджують питання геноциду українського народу. Історичні паралелі з Голодомором та іншими репресивними діями Росії показують системність її злочинів. Це підкреслює важливість міжнародної уваги до подій в Україні та притягнення російської влади до відповідальності.
Цей злочинний план, як і факти його реалізації, підтверджують необхідність захисту України не лише як незалежної держави, але й як нації, яка відстоює своє право на існування в умовах безпрецедентної агресії.
