Чужої біди не буває

Нещодавно з 31 травня по 4 червня, горіло міське сміттєзвалище. На щастя пожежу вдалося оперативно загасити, але навіть за цих декілька днів шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю людей, котрі дихали отруйним димом, було нанесено чималу.

Цей випадок ще раз гостро висвітлив цілий ряд проблем, які пов’язанні із функціонуванням сміттєзвалища та потребують нагального вирішення міської владою.

Пожежа – це біда, і вона як у фокусі, висвітлила позицію окремих осіб у ставленні до цієї проблеми.

Визнаю провину і прошу пробачення перед мешканцями вулиць Галицької, Закарпацької та інших міста Золочева, жителям Єлихович, Зозулів, Городилова, які попередньо опинились в зоні лиха. Вони мають право висловлювати протест та обурюватись таким станом нашої господарки.  Мене навіть не ображають емоційні і не завжди цензурні вислови на мою адресу, оскільки люди не завжди знають, що робить міський голова та влада загалом для вирішення тієї чи іншої проблеми. Однак ця проблема виникла не сьогодні, адже вивезення та накопичення побутових відходів на сміттєзвалищі відбувається ще з 1964 року і саме зараз досягло критичної межі, за якою може статися непоправиме. Чітко розумію, що часу у нас вже немає  і одним із першим кроків є передбачення в бюджеті міста на 2011 рік виділення коштів на виготовлення проектної документації на реконструкцію полігону твердих побутових відходів  (сміттєзвалища), про що вже неодноразово говорив. У планах  міської ради є встановлення протягом найближчого часу лінії для сортування побутових відходів, що дасть можливість відсортувати все, що може горіти. Але та кількість побутових відходів, що накопичена за минулі роки, залишиться і може знову горіти в будь-який час, як це бувало в попередні роки, коли звалище горіло місцями, до снігу. Щоб цього не повторялося, потрібно проводити рекультивацію, тобто засипати сміття шаром грунту. це зрозуміло пов’язано з немалими коштами, яких сьогодні і так обмаль у міському бюджеті. Слід зазначити, що пожежу вдалося загасити тільки шляхом засипання  місць загорання піском.  З цього приводу мушу констатувати незрозумілу позицію сільського голови Єлиховецької сільської ради Ореста Гучка. Уявімо собі ситуацію:  горить сміттєзвалище.  Жителі сіл Єлиховичі, Зозулі, Городилова, міста Золочева задихаються від отруйного диму, а сільський голова та частина депутатів  перешкоджають брати поряд пісок для гасіння пожежі. Чи то сільський голова щось не зрозумів, чи то виборці помилилися в своєму виборі? Можливо, варто поцікавитись, чи все так законно із забором  і вивезенням піску на території Єлиховецької сільської ради.  Спекулювати сільському голові  своїми повноваженнями під час пожежі  просто аморально.

Кажуть в народі, що чужої біди не буває. Пожежа була погашена, і тому, що багато людей надали свою допомогу. Це Василь Вовнянко – ТзОВ “Барком”, Анатолій Жабурняк – ТзОВ ім. Шашкевича, приватний підприємець Роман Курилко, Андрій Починок – ТОВ “Княжі Лани”, Віталій Шумішин – ПП “Лендком Юкрейн”, Богдан Хімчук – Золочівський райавтодор та інші. Не рахуючись з передбачуваними затратами ці керівники проявили людяність і громадянську позицію.

Хочу подякувати працівникам комунальних підприємств – Золочівському МВ ЖКП (В. Газда) МКП “Золочівводоканал” (М.Венгер), окремо бійцям райвідділу ГУ МНС України (Ю.Байовський), к0трі високопрофесійно виконали свій обов’язок.

Лихо також показало моноліт місцевої влади. З перших годин  пожежі керівники райдержадміністрації Я. Окрепкий, М. Бучковський, Р. Сухецький були присутні безпосередньо в епіцентрі подій  та особисто брали участь у ліквідації пожежі.

Ігор Гриньків

міський голова міста Золочева

Залишити відповідь

Next Post

Інвестиційно-будівельна діяльність на Золочівщині

Упродовж січня – березня 2011р. в районі введено в експлуатацію 2 новозбудованих житлових будинки загальною площею 0,2 тис.м2, що на 93,5% менше ніж у січні – березні 2010р. Всі ці будинки введено індивідуальними забудовниками. За обсягом введеного житла  та за темпом зростання в звітному  періоді район займає  26 місце. Впродовж […]