Під час аналізу публічних декларацій посадовців часто впадає в очі одне: вартість задекларованих квартир, земельних ділянок чи автомобілів — суттєво нижча за ринкову. Чому так відбувається, і чи є це порушенням — роз’яснюємо далі.
Оцінюють не ринкову, а формальну ціну
Законом передбачено, що у деклараціях посадовці зобов’язані вказувати вартість майна на дату набуття права. Це може бути:
- ціна в договорі купівлі-продажу,
- оціночна вартість на момент оформлення дарчої чи спадщини,
- вартість за документами приватизації.
Іншими словами, якщо квартиру придбали 10 або 20 років тому — в декларації фігуруватиме саме та, стара сума. Навіть якщо зараз її ціна зросла вдвічі або більше.
Ціна для податкової — не завжди ринкова
Ще одна причина — умисне заниження вартості під час угоди. Це дозволяє:
- мінімізувати податки,
- легше «пояснити» джерела походження коштів,
- уникнути зайвих питань під час декларування.
Особливо часто така практика трапляється з нерухомістю, що купується через родичів або довірених осіб, а також із імпортованими авто.
Закон не зобов’язує оновлювати оцінку
На сьогодні чиновник не має обов’язку вказувати актуальну ринкову вартість майна. А оскільки подання декларації – це формальність, багато хто обмежується мінімумом – подають те, що було в документах при покупці.
Часто це — спроба уникнути публічного резонансу
Занижена вартість майна в декларації створює образ «скромного» чиновника. Навіть якщо реально йдеться про дорогу нерухомість або автомобіль, запис «квартира за 300 тис. грн» виглядає набагато менш підозріло, ніж ринкові мільйони.
Висновок
Факт заниження вартості майна в деклараціях — не завжди є порушенням, але часто це індикатор тіньових схем або бажання приховати реальний добробут. Саме тому такі деталі заслуговують уваги журналістів, громадськості та антикорупційних органів.
Хоч декларації і не дають повної картини, вони залишають важливі сліди — якщо вміти їх читати.
