Синій Кінь

Синій Кінь спинився біля хати: Господарю! Вийди розгнуздати! Щоб щасливо цілий рік прожити, Щоб не знати горя, не тужити! Синій Кінь запряжений у воза. Що там є? І що він нам привозить? Лантухи зі щастям і здоров`ям, І мішки із радістю й любов`ю. Торби із добробутом і сміхом, І багато […]

Їде маршрутка…

Напевно, кожен львів’янин вже звик до натовпів людей, метушні широких вулиць і велелюдних площ, до безкінечних корків на дорогах, до ритму рідного міста. Та для кожного, хто приїхав із невеликих тихих міст це все вперше… В честь урочистої лінійки одягнув костюм… Вулиця Шевченка. Чекаю маршрутку… «Сорок дев’ята», повільно під’їжджаючи до […]

Ранкова чудасія:)

Все починалося буденно. З прохолодного ранку… Вийшов з під’їзду, але згадав, що пакет із сміттям залишив під вхідними дверима. Повернувся на п’ятий поверх, виправив помилку. “Сьогодні запізнюватись не можна!” – подумав я і побіг на зупинку. Cтою, чекаючи автобус. У вуха лине гучна музика, а у ніс якийсь неприємний запах […]

Пам`яті жертв Голодомору

Засвіти свічу на вікні. Хай промінням сягне до зорі, Хай освітить весь світ співчуттям. Це збагни і затям. Засвіти свічу у душі. Хай згорять метастази лжі, Хай вона до живого пече Й зла зречеться. Засвіти у серці свічу. І думками туди я мчу, Де мільйони моїх братів В смерть летіли. […]

Рушник на смерть…

В одному селі жила дуже гарна дівчина-майстриня. Вона гарно вишивала. її витворами захоплювалися односельці. На жаль, дівчина захворіла на туберкульоз. Вона знала, що скоро помре. Тому вишивала рушник не на весілля, а на смерть. Рушник був дуже незвичайний, вишитий з великою любов’ю. Його дівчина заповіла повісити на хресті її могили. […]

Медова осінь

Стець Марії Романівні Яка ж це осінь! Теплими медами Стікають барви із гілок врочисто. Вином червоним багряніють плями Сп`янілого за літо сонцем листя. І світяться берези, що навшпиньки Піднялися і нагрівають небо. Зчудований, принишк вітрець тихенько. Хоч батяр, розуміє: так і треба. Хай догорить та свічечка берези, Пахучим воском потече […]