Українські воєнні коломийки для вас написала Галина Ільків-Орфіняк. Запрошуємо до перегляду.
Творчі рядки
Знаєш, та ніч новий народила світанок | Наталія Ковалик (відео)
Знаєш, та ніч новий народила світанок: ми в ньому інші, між нами з’явились чужі, тіні похмурі лягли на прочинений ґанок, в досвітки вкрапились грона рудої іржі. Дивна весна, зафарбована кольором хакі, пасмами диму полоще й полоще вгорі, ні, то не сон, то обвуглений, спалений Харків в небо простяг, наче руки, […]
Міста життя і смерті | Ольга КІС (відео)
Міста життя і смерті Міста умирають, як люди.Їхні назви звучать по-різному,Але однаково моторошно.На їхній споминНазивають малі планети.В мартирологу містЄ справжні переможціВ рейтингу «жорстока,безглузда, кривава,нестерпна, жахлива,смертельна рана-руїна».Герніка.Ковентрі.Алеппо.Волноваха.Історії їхніх смертейВкладаються у звиклу схему:Бомбардувальники та артилеріяСпочатку звільняють містаВід театрів, лікарень,Будинків-мурашників.А потім голодом, спрагою,Хворобами чи звичайнісінькимиКулями та уламками від ракетЗвільняють також від людей.Статистика, як байдужа […]
Ключ | Ольга КІС (відео)
Старий тримає в руках ключа,Крутить його, наче іграшку,Оглядає, як небачену дивовижу.Щось підказує йому всередині:Візьми ключа…Та що відмикатимеш ним:Клаптик неба над вирвою,Привид хати,Немов чорний бундючний крук?Що відмикатимеш цим ключем –Колишні лункі розмови,Галас, сміх, сльози…Уламки віконниць,Самоцвіти розбитої люстри,Поранений нагло годинник –Всі в один голос волають:Візьми ключа!Може, ця хата, що злетіла до небаІз […]
ЗА СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ | Ольга КІС (відео)
ЗА СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІВони хочуть, щоб ти поїхав,А може, й ні.Вони дивляться просто у вічі,Але насправді – в серце.Вони плачуть разом з тобою,Лякаються вибухів,А потім вас разом долає сон…І що такого, скажіть, незвичайногоМовив французький авіатор,Збитий в боюНад Тірренським морем,Щоб його цитувалоКілька поколінь поспіль.І так усе зрозуміло:Ти не залишиш їх напризволяще,Ти зостанешся з […]
Від ненависті до любові | Наталія Ковалик (відео)
Від ненависті до любові –довгий шлях…До якої пори?Хлопчик в курточці кольоровій,в цьому світі лиш два кольори.Та дорога – перон вокзальний,та дорога – безмежний трап,хлопчику, твій силует печальний –світлий контур зчорнілих мап.Що там пил світових історій?Що там той світовий прогрес?Йде – піщинка в людському морі –і торбинку несе, як хрест.Небо хилиться […]
