Нічні гості

Пастораль на добрий сон. Коли майже увесь рік живеш у людному місті, поїздку в село можна прирівняти до польоту на найближчу планету. Разюча різниця: у місті шумно, усі кудись поспішають, а якщо й озирнутись, то зі стін, біг-бордів і вітрин глипає всюдисуща реклама. В селі все зовсім інакше – все […]

Дві породіллі – дві долі

Історія, яку розповіла мені літня жінка, на перший погляд може видатися трохи дивною і незрозумілою. Хтось, можливо, навіть осудить головну героїню. А хтось… Втім, сталося як сталося, і змінити у цій історії щось тепер ми точно не можемо. Хіба що зробити певні висновки. І вислухати оту літню жінку, яка була […]

Пляцки з рожею

Вчора мама відкрила півлітрову банку із цікавим варенням. Щоправда, у неї в селі, звідки вона родом, цю солодку суміш називають не інакше як мармуляда або конфітура. По кухні розповзся приємний трояндовий аромат. Принюхалась – мармуляда з рожі. Втім, для нас це зовсім не екзотика. Пам’ятаю, малою, коли мене відвозили у […]

Солодке місто

Перший мій спогад про Золочів сягає часу, з якого я почав себе пам’ятати. Я й досі бачу, як бабця відкриваючи мішок із цукром уважно вчитується у етикетку і радісно промовляє: «о-о-о, золочівський, значить дуже солодкий». З тих пір Золочів для мене солодке місто. І саме такі солодкі думки панували у […]

Наречена-яблуня

Коли прокинусь рано-вранці в травні, Побачу наречену під вікном. Ще бджоли сонні, ще хмаринки ранні Закутані в легкий серпанок сном. Вона стоїть, легка і білосніжна, Як Афродіта, в піні та шовках. І білий колір травам очі ріже, І від краси завмре в польоті птах. Аж перехопить дух – ця ніжність […]

Наповнила, залила…

Наповнила, залила, затопила Вишнева повінь вулиці й двори. Її враз підхопили дужі крила – Хрущі, мій Боже, линуть догори! Засліплені любов`ю чи коханням, Не бачать аніяких перепон. І будуть смакувати аж до рання Весни п`янкої неймовіриний сон. Маленькі і невтомні бомбардири Гудуть, стрекочуть, падають, летять. На яблуні, на груші і […]