Село Бібщани – центр Бібщанської сільської ради, розташоване за 20 км на південь від Золочева, на правому березі річки Золота Липа. Перша історична згадка про Бібщани датується 1454 роком.
На території, що є межею між Бібщанами і Поморянами, був великий став. У ставку водилось багато риби та бобрів. Навколо нього росли верболози. Бобри з верболозу будували собі житла. На пагорбі недалеко від ставка красувалось містечко з назвою “Копань Над Ставком”.
Місцеві жителі займались, в основному, гончарством і випалювали цеглу на цегольні. Крім цього люди ловили рибу, виловлювали бобрів і торгували їхніми шкурами. Кравці з цінного хутра бобрів шили хутрові вироби. Біля греблі в північно-східній частині містечка працював млин, а недалеко нього проживали мельники. До сьогодні зберігся хутір з назвою “Мельники”. Населення жило спокійним, тихим життям, але страшним лихом для краю були часті турецько-татарські набіги. Один із таких нападів спустошив поселення.
Завойовники зруйнували греблю, спустили воду із ставка, пограбували в людей надбане майно, в основному боброві шкури, і рушили далі на захід.
Люди, котрі залишились живими, повертались з лісів, і боячись, щоб здалеку не було видно їхніх осель, будували свої житла в долині. На місці ставка утворилось болото, а річка Золота Липа змінила своє русло, потекла в сторону Бережан. А з часом і бобри зникли. На згадку про бобрів, люди своє нове поселення назвали – Бобщани. На землях, що оточували село, селяни займалися землеробством та тваринництвом.
З тих далеких часів до наших днів зберігся дерев’яний храм Різдва Богородиці і дзвіниця. Дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці споруджений майстром Ф.Брегінем у 1739 році, а в 1840 році перебудований і розширений майстром І.Росошко.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Бібщани
На початку 60-х років ХХ ст в село провели радіо, електрифікували будинки та встановили телефонний зв’язок.
Року 1973 збудували будинок сільської ради та адмінбудинок, в якому розміщувалося правління ССГ “Колос”, житловий будинок для спеціалістів ССГ “Колос” та відкрито відділення пошти, АТС.
У вересні 1993 року головою ССГ “Колос” обрана Заяць Галина В’ячеславівна, жителька с.Бібщани.
16 грудня 1999 року ССГ “Колос” реорганізовали в приватне агропідприємство “Колос”, директором якого знову ж таки обрана Заяць Г.В. Виробничий напрямок ПАП “Колос” зерно-буряковий, м’ясомолочний.
За матеріалами сайту: Чисті джерела Бугу
