У 1920 році польська та українська армії разом зупинили наступ потужної більшовицької Першої кінної армії Будьонного на Європу. Перемогу над московським військом отримали українські та польські частини під командуванням полковника Армії УНР Марка Безручка.
Битва під Оршею 1915 року. Битва під Оршею 1514 року – прекрасний приклад, коли 15-тисячне військо Великого Князівства Литовського під проводом гетьмана Костянтина Острозького розгромило 80-тисячну московську армію, яка прагнула захопити землі сучасної України та Білорусі.
У 1618 році під час польсько-московської війни українські козаки на чолі з гетьманом Війська Запорозького Петром Конашевич-Сагайдачним, здійснили похід та взяли в облогу Москву. 20 тисяч козаків ішли воювати разом із польським військом, яке очолив королевич Владислав. Як результат, до Речі Посполитої відійшли Смоленськ, Новгород-Сіверськ та Чернігівські землі, які до того були загарбані Москвою.
У 1659 році козацьке військо на чолі із гетьманом Іваном Виговським (за підтримки Кримського ханату) здобули блискучу перемогу над московським військом під керівництвом Олексія Трубецького. Ця битва – один із ключових епізодів московсько-української війни (1658—1659 рр.) Гетьману Виговському вдалося заманити московське військо в болотисту місцину під Конотопом. Московську армію було розбито, а головні сили змушені відступити з українських земель до Путивля. План військової кампанії Московського царства проти Гетьманщини провалився.
За підрахунками істориків, у бою загинуло близько 30 тисяч московського війська, а 15 тисяч потрапили в полон. Втрати козаків були втричі меншими.
У 1915 році під час Першої світової війни тривали бої на східному фронті в Карпатах між підрозділами австро-угорських та російських військ. Цю гору січові стрільці зайняли 22 березня й утримували 60 діб. Гора стала ключовим пунктом оборони австрійської Південної армії, адже закривала найкращі підходи російському війську. Протягом чотирьох днів Українські січові стрільці вистояли під натиском російських військ і втримали позиції. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ, через тиждень змушені були відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли. Московити тікали від наших січових стрільців 1915-го, а 2022 року – отримають першу, другу і бустерну дозу свинцю!
У 1918 році кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, хоч і ненадовго, звільнила Крим від більшовиків. Це була блискуча перемога українського війська. За спогадами очевидців, Армію УНР кримці зустрічали оплесками, адже були втомлені від більшовицької окупації 1918 року. Гетьман Павло Скоропадський завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії й зберегти під українською владою Чорноморський флот, який підняв український прапор й оголосив про підпорядкування уряду в Києві.
У лютому 1918 року, після Крут і злочинів у Києві більшовицьке угрупування посунулось на Черкащину. Їхній шлях закінчився на залізничній станції, яка у той час називалася Бобринською, а нині імені Тараса Шевченка біля Сміли. Знаючи про наближення більшовицької орави, до станції Бобринської підтягнулись загони Звенигородського коша, а також черкасці та єлисаветці. Загальне керівництво здійснював штаб Звенигородського коша на чолі з Юрком Тютюнником. Бій тривав увесь день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат. Справу вирішила запекла нічна атака козаків. Росіяни не витримали натиску й кинулися навтіки, залишивши зброю.
15 квітня 1920 року в бою за вузлову станцію Вознесенськ на Миколаївщині військо УНР здобуло важливу перемогу над більшовиками, захопивши численні склади з боєприпасами. Цей бій став однією з ключових подій Першого зимового походу.
