5 українських художників зі світовими іменами

Визнані світом, та маловідомі на батьківщині, ці митці сьогодні заслуговують на те, щоб їхні імена знав кожен українець. Представляємо вам 5 українських художників кінця ХІХ – початку ХХ століть, творами яких захоплювались у всьому світі.

ОЛЕКСАНДР МУРАШКО

Картини цього художника закуповували для приватних колекцій королівські родини, а його приватні виставки проходили у Берліні, Кельні, Дюсельдорфі та Венеції. У Німеччині його цінували найперше як портретиста. Європа вчасно визнала унікальний імпресіонізм українського художника, не гірший від Клода Моне чи Поля Сезанна. Адже Олександр Мурашко мав власний унікальний стиль, не схожий на жоден інший із представлених у мистецькій Європі. Одним із його авторських прийомів були яскраві кольори. Живучи і працюючи в Києві, він долучився до заснування Української Академії Мистецтва. На 44 році життя, повний нових ідей та творчих планів, Олександр Мурашко трагічно загинув. Його знайшли замордованим більшовицькою міліцією. То були страшні 1920-ті роки, коли жертвами московських катів (які мали конкретну мету винищення української інтелігенції) один за одним ставали визначні громадські, культурні діячі.

МАРІЯ БАШКІРЦЕВА
Твори видатної української художниці зараз зберігаються у музеях багатьох країн світу. А у Ніцці (Франція) є навіть окремий зал, де представлено її картини. Цікаво, що у Люксембурзькому палаці в Парижі біля символічної скульптури “Безсмертя”, де викарбувані імена видатних французьких діячів, є наша Марія Башкірцева. Чим полтавка заслужила таку честь у закордонної спільноти? Переїхавши у молодому віці у Францію, починає опановувати художню майстерню в Парижі. Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва. Світ картин Башкирцевої – це світ паризького передмістя, світ сліжниць, працівниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкірцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни. Через тогочасний політичний режим Башкірцева так і не змогла повернутись до України, хоч завжди цього прагнула.

ОЛЕКСА ГРИЩЕНКО
Цей український художник належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою. Постійний експонент таких музеїв як Musée National d’Art Moderne (Париж), the Royal Museum in Copenhagen, the Museum of Montreal. Робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді і Стокгольмі. Цікаво, що за експертними оцінкам, вартість всіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів. Довгий час жив і працював у Парижі, де за ним закріпилася слава художника з світовим ім’ям. Паризька богема знала його під прізвиськом “український розбійник”, хоча тоді він покинув свою країну вже назавжди. У Парижі він змінив свій кубістський стиль на динамічніший експресіонізм. Грищенка шанували такі знані митці світової слави, як Дерен, Дюні, Боннар, Леже, схвально відгукуючись як про самого митця, так і про країну його походження. Тим не менше, у деяких західних довідниках він й донині значиться росіянином, – попри те, щоу 1958 році, у надрукованій в Мюнхені книзі спогадів “Україна моїх блакитних снів”, Грищенко чітко окреслив свою приналежність до українства.
НИКИФОР З КРИНИЦІ
Український художник-примітивіст, який мав принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Як художника Никифора (українець-лемко) світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Леона Марселя експонувалася його виставка з 200 малюнків. Провідними темами його робіт була біблійна та світська. Перша персональна виставка художника відбулась у Львові. А потім його твори виставлялися у різних країнах світу понад 80 разів — представлення його картин у Римі (1957), Німеччині (1961) та Парижі (1964) остаточно закріпили за ним славу геніального новатора у сфері наївного мистецтва. Криницький ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста зображені з висоти пташиного лету; не був одружений, не мав романів із жінками, а малював вишукану… порнографію; “проектував” квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.

ЯКІВ ГНІЗДОВСЬКИЙ

Один із найвідоміших у світі галицьких митців ХХ століття. Графік, кераміст. Його твори свого часу прикрашали президентські апартаменти Джона Кеннеді у вашингтонському Білому Домі. “Кожна гравюра – особливий мікрокосмос” – говорили про Якова Гніздовського колеги. Дебютне визнання художник отримав у 1950 році на виставці графіки в Міннеапольскому інституті мистецтв. Остаточне визнання майстерності Гніздовського в США відбулося, коли галерея Асоціації Американських Митців у Нью-Йорку купила 220 відбитків його серії дереворізів “Сосни”. У листопаді 1975-го персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідує син японського імператора Хірохіто. Усі роботи викуповує найбільша тамтешня галерея “Йосейдо”. Разом із виставкою сучасної американської графіки роботи українця їдуть до країн Латинської Америки, Японії та Індії. Сьогодні твори Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.

Джерело: Про Львів.

Залишити відповідь