“Хто хоче піднятися на високу гору, той повинен йти крок за кроком” – говорив святий Августин. Саме крок за кроком, не шкодуючи ні часу ні таланту, ні матеріальних дібр ішов о.Богдан, єднаючи своїх парафіян с. Новоселища і с. Підлипці у мирі, злагоді та любові.
Він був добрим батьком, чоловіком, вчителем, добрим другом і пастирем для своїх парафіян, підтримував у різноманітній праці, морально молитвою дбав, щоб його стадо зростало в розумінні правд віри, збиралося разом у радості на молитву, допомагало ближнім у потребі.
о.Богдан дбав, щоб його парафія стала духовним домом, Домом Батька, де люди діляться одні з одними радістю і смутком, де пропонують підтримку для тих, хто шукає відповідей на життєві питання, де допомагають загоїти рани, завдані життєвими випробуваннями і трагедіями.
У своїх проповідях він завжди звертав увагу на те, щоб кожна людина могла знайти щось для свого зростання в пізнанні правд віри. о.Богдан прагнув вложити у серця підростаючого покоління зерно віри до Бога і любові до своїх рідних, до своєї святині.
Він піклувався про те, щоб ніколи стежина до святого храму не заросла травою, а щоб потоки людей завжди тягнулися до святого храму з надією, що милосердний Господь не забуде своїх вірних і подасть їм здоров’я і благополуччя всіх тих, хто спричиняється служінню своїй церкві, парафії, служінню Богу.
Отець Богдан завжди і в усьому був із своїми вірянами і сьогодні він з усіма нами, бо, за його заповітом похоронений на загальному кладовищі, де кожен з нас не оминає його могилу, а низько склонивши голову посилає йому свої молитви і квіти.
Сьогодні 10 вересня минає рівно 5 років, як його немає серед нас, та у кожного в серці він залишився жити, бо великий спадок залишив нам отець. А найбільшим його спадком для нас стала його простота, його наставницькі, до деякої міри і філософські проповіді, але такі зрозумілі не тільки нам дорослим, а й нашим дітям. Він став для нас великим научителем.
Саме сьогодні у день його смерті ми зібралися, щоб віддати йому шану, поклонитися його праху за ті плоди, які посіяв він у наших серцях, за те, що він був у нашому житті, але так швидко відійшов у вічність.
І саме сьогодні ми просимо у Господа, для нього замість земного царства – небесне, замість тлінного – не тлінне, замість дочасного – вічне.
Хай земля йому стане пухом, а наші молитви полинуть до самого Бога, щоб пригорнув він його у Царстві небеснім.
Вічна пам’ять Вам отче Богдане! Амінь!
Автор статті: В.М.Дацків.
Ідея: О.Квасниця.
За минулу добу на сході загинув один військовий - штаб
Зведення прес-центру штабу АТО за 9.09.2017 року: “Наприкінці минулої доби обстановка у районі проведення АТО залишалась неспокійною. Незаконні збройні формування продовжили обстріли позицій сил АТО на Приморському та Донецькому напрямках. Так, з 18 години бойовики 6 разів відкривали вогонь з гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї по наших опорних пунктах […]
