26 квітня 1986 року сталося те, про що ніхто не міг і подумати, те, що ніколи б ніхто не міг припустити, те, що стало невиправною помилкою, «чорною хмарою» в історії України, те, що скалічило і забрало сотні і тисяч життів… Реактор № 4, що був збудований в 1976 році на Чорнобильській АЕС , розташований за 100 кілометрів на північ від Києва – вибухнув.
Сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Лише через три тижні при допомозі 4 тис. тон піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію і запобігти подальшому забрудненню ґрунту.
26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з моменту страшної техногенної катастрофи і величезної екологічної біди світового масштабу на Чорнобильській АЕС. Розміри катастрофи були б незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Серед яких є чимало золочів’ян, які ризикуючи своїм життям і здоров’ям виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Велика шана всім Вам, шановні ліквідатори! Доземно схиляємось в подяці перед Вами. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного лиха.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль все не вщухає, тривога не покидає людей, адже ми довго ще відчуватимемо всі страшні наслідки трагедії.