Кирило Трильовський – велична постать нації, який прийшов на світ 6 травня 1864 р. саме в нас на Золочівщині. Це постать уродженця села Богутин, видатного громадсько-політичного діяча, депутата Австро-Угорського Парламенту та Галицького Сейму, постать, що мала великий вплив на духовну та інтелектуальну атмосферу своєї доби.
Кирило Трильовський походив із родини греко-католицького священика з села Богутин Золочівського повіту. Згодом родина переїхала на Покуття. Ходив до школи в Золочеві і Бродах, а до гімназії – в Золочеві і Коломиї. Потім навчався на правничому факультеті в Чернівцях, згодом у Львівському і Віденському університетах. Ще навчаючись в Коломийській гімназії створив спеціальну бібліотеку, де розповсюджував твори Т. Шевченка, П. Куліша. Постійно займався народними справами.
Незважаючи на активну політичну діяльність Кирила Трильовського, найбільшим його внеском у громадське життя Галичини є заснування та керівництво січовим рухом. Зокрема, 5 травня 1900 р. у с. Завалля, що на Снятинщині, політик заснував перше спортивно-протипожежне товариство під назвою «Січ». Спортивно-пожежна діяльність цієї організації була формальним приводом її створення, справжньою ж метою її існування було пробудження національної свідомості українців шляхом відродження історичних традицій, виховання патріотичної молоді, освіти селянства.
Помітний вплив на громадське життя Галичини кінця XIX – початку XX ст. мала також культурно-просвітницька діяльність Кирила Трильовського. На початку 1890-х у Коломиї Кирило Трильовський був одним із засновників просвітницького товариства «Народна спілка», метою якого було піднесення добробуту і просвіти народу через заснування читалень, бібліотек, видання популярних часописів. Чимала заслуга К. Трильовського у літературно-публіцистичній роботі, коли у 1878 р. були опубліковані його перші поезії в «Газеті школьній» та «Букварі» Партицького.
У цілому К. Трильовський написав понад 2000 статей, присвячених актуальним суспільно-політичним, соціальним, культурно-освітнім проблемам. Політик видав понад 80 популярних брошур, зокрема календарі «Запорожець» і «Отаман», літературу для січових товариств – підручник для січових вправ, колядки, історичні нариси, монографії. Частина з його пісень стали народними ще за життя автора. Зокрема він написав пісні «Гей, там на горі Січ іде», «Гей, Чорногора зраділа» та інші. Але найбільшу славу йому принесло заснування та керівництво січовим рухом.
К. Трильовський був добропорядним сім’янином, який разом з дружиною виховали четверо дітей. Помер видатний діяч 16 жовтня 1941р. у Коломиї, де і похований на кладовищі «Монастирок».
Кирило Трильовський був великим сином нації, який в добу української бездержавності, на початку XX ст. відродив ідею власної військової сили, створивши Українське Січове Стрілецтво. Людина переконань та людина чину. Жертовність, любов до України, безкорисливість – ось урок для сучасників, що вболівають за долю Вітчизни. Україна багата тим, що має таких героїв. Велике спасибі йому за це від вдячних нащадків.
