Замок в селищі Поморяни

Є на Золочівщині ще одне містечко, на жаль, призабуте нині – Поморяни. В оточенні розкішного колись і зарослого сьогодні парку стоїть тут як символ старовини, руїна замку – королівської літньої резиденції кінця XVII ст. Останніми господарями замку до 1939 року були Потоцькі. Відомого дипломата, посла Речі Посполитої в США, Романа Потоцького ще пам’ятають у Поморянах.

З давніх пам’яток у Поморянах збереглися дерев’яна церква кінця XVII ст. з інтер’єром, кам’яний мурований костел початку XVII ст.; мурована церква з інтер’єром кінця XIX ст., а також Василіанський монастир.

Кам’яний замок, збу­дований над річкою Золота Липа в XVI ст. подільським воєводою Яном з Сієни, постав на місці давньоруської дерев’яної фортеці, яку після завоювання Казимиром Вели­ким Галичини було відбудовано в 1340-1350 pp. тутешнім гос­подарем Миколою Свинкою.

У 1619-1620 pp. навколишні землі купив Якуб Собєський. Він суттєво укріпив Поморянську твердиню, оснастив арсена­лом гармат, заклав пороховий й гарматний склади та казарму. Потрапити в кам’яний замок можна було лише з північного боку, проїхавши по підйомному мосту через широкий рів, заповнений водою. З усіх інших боків Поморянський замок ото­чували русло й заболочена заплава ріки Золота Липа. Завдяки та­ким першокласним природним і штучним заборолам татари під час набігів на Галичину не могли здобути його ні присту­пом, ні облогою й здебільшого обходили стороною.

Перша письмова згадка про Поморяни походить з 1437 року, проте Броніслав Заморський, автор “Хроніки Поморянської”, вважає що Поморяни беруть свій початок зі середини ХIV ст. Поморяни стали містом лише в 1456 р., в 1504 р. було надано Магдебурзьке право. Замок відігравав важливу роль як оборонна споруда та фортифікаційний пункт під час неодноразових нападів волохів, татар та турків на наші землі. В 1498-1506 р.р. Поморяни були зовсім знищені, замок згорів. Після цього місто та кам’яний замок відбудували. Первісне замок являв собою чотирикутну замкнену в плані двоповерхову споруду з круглими наріжними баштами і невеликим внутрішнім двором. В’їзд в замок здійснювався по підйомному мосту через в’їздову браму в центрі північного крила. Замок був оточений ровом, що заповнювався водою з річки Золотої Липи, та рядом оборонних мурів. В середині ХVII ст. Поморяни і замок переживають крайній занепад. В кінці XVIII ст. Еразм Прушинський відреставрував і пристосував два крила замку під житлові приміщення. Південне крило обвалилося, браму з вежею, західне, північне крило, три башти розібрано. До сьогодні збереглось два крила замку висотою в два поверхи. Найстарішим є східне крило з круглою чотириярусною вежею та південне з відкритою галереєю з сторони подвір’я. Після війни в замку розташували училище. В кінці 1970-х училище відселене. З того часу замок не використовується.

Поморянський замок розташований в південно-західній частині міста на невисокому пагорбі. Після великих переробок, яких зазнав замок, він втратив свій первісний вигляд. Зараз збережені тільки два двоповерхові крила, східне з круглою вежею і південне з галереєю. З північно-східної сторони від замку розташована одноповерхова господарська споруда. Через те, що будівлі замку довший час не експлуатувались, вони перебувають в аварійному стані. Дахові конструкції над спорудами замку пошкоджені, спостерігається втрата дахівки. Горищане перекриття майже повністю втрачене. Тиньк зовні частково збережений, в приміщеннях східного крила – майже весь втрачений, в приміщеннях південного крила – збережений з частковими втратами та залишками поліхромії, в стінах тріщини та вивали. Над частиною приміщень першого поверху збережені склепіння, решта перекриті плоским перекриттям по залізобетонних балках. Частина плоского перекриття розібрана. В склепінні під галереєю є провали. Віконні та дверні заповнення майже повністю втрачені. Над господарською спорудою відсутній дах.

Залишити відповідь