Творчі рядки | Ольга Кіс: Піаністу Богданові

Аплодисменти стиште, Бога ради!
Стоїть фортеп’ян на семи вітрах.
На гордому вершечку барикади
Звучать, звучать Ейнауді і Бах!

Допоки світ у славі і неславі
Живе, неначе ілюзіоніст,
Хлопчина світлий в чорній балаклаві
Зійде на небом мощений поміст.

Ця музика – сади у Палестині,
З тремтінням янголиним в унісон.
Людовіко Ейнауді в Турині,
Напевно, бачить дивовижний сон.

Як терорист дорвавсь до піаніно,
Й у залі ночі, сповненій ущерть,
Імпровізує серцем: «Україно,
Дві ноти знаю – воля або смерть!»