Починаючи з 1 січня 2004 року, Законом України від 09.07.2003 №1058 – IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” замість “трудового стажу” введено термін “страховий стаж” – період, протягом якого за особу сплачувались внески на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Особа, за яку сплачуються внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, має право на призначення пенсії за віком. Формула розрахунку пенсій встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого сплачувались внески до Пенсійного фонду.
Таким чином, чим більший заробіток з якого сплачені внески до Пенсійного фонду, тим більша пенсія буде в майбутньому!
Для зарахування в страховий стаж у повному розмірі одного робочого місяця розмір внесків, що сплачується роботодавцем до органів Пенсійного фонду, має бути не меншим ніж внески, обчислені із мінімальної заробітної плати.
У 2016 році мінімальну заробітну плату встановлено в наступних розмірах:
У січні – квітні -1378 грн. на місяць
У травні – листопаді -1450 грн. на місяць.
З грудня – 1600 грн. на місяць.
У разі, коли працівник отримує зарплату в “конверті” і роботодавець не сплачує за такого працівника страховий платіж – єдиний соціальний внесок, цей період не буде врахований до страхового стажу найманого працівника та, відповідно, не враховується при визначенні розміру пенсії, через що пенсія буде меншого розміру.
Якщо найманому працівнику офіційно виплачується мінімальна зарплата – з якої сплачується єдиний внесок, а неофіційно видається решта заробітку, то з такого заробітку внески до Пенсійного фонду не сплачується і, як наслідок, ця частина заробітку не враховуються для призначення або перерахунку пенсії.
У результаті людина втрачає частку майбутньої пенсії.
В умовах діючої в Україні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, отримання зарплати без сплати внесків також впливає на оплату листків непрацездатності (відсутня сплата – відсутнє право на листок “лікарняного”), на отримання допомоги по безробіттю, інших допомог, що мають страховий характер.
Не сплачуючи внески за найманих працівників у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, роботодавці порушують права і гарантії цих працівників на соціальний захист, які надані громадянам Конституцією України.
Працівники мають усвідомлювати важливість легального працевлаштування, тим самим захищаючи своє майбутнє. Необхідно вже зараз відстоювати свої конституційні права – вимагати від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин та сплати внесків з усієї суми отриманого заробітку.
Відділ контрольно – перевірочної роботи та платежів до пенсійної системи.
Начальник об’єднаного управління Питльована І.В.
