Скарбниця Золочівського замку

Нещодавно для відвідувачів Золочівського замку відкрито для огляду ще один зал у Великому палаці. Це палацова скарбниця. Згідно інвентарних описів у Великому палаці було чотири скарбниці Одна з них знаходилася саме у цій кімнаті. Почувши слово скарбниця в уяві глядача відразу постає кімната, де стоять скрині з дорогоцінним камінням, золотом, коштовними прикрасами. Але це скоріше кадри з фільму про графа Монте Крісто, чи про скарби піратів. Скарбниці у таких замках як Золочівський були іншого плану.
Без сумніву найцікавішими були скарбниці часів королівської резиденції у замку, але про той час, на жаль, відомостей поки що не маємо. Але напевно тут зберігалися багаті трофеї, взяті у битвах з турками під Віднем і під Парканами. Так у битві під Віднем до рук Яна Собеського серед інших багатих трофеїв потрапив парадний намет червоного кольору великого візира Кара-Мустафи. За перемоги над турками під Віднем і під Парканами щедрими і дорогими дарунками обдарували Яна Собеського Папа Римський і європейські монархи. Так від Папи Ян Собеський отримав меч оздоблений коштовним камінням і лицарський капелюх, а від Людовіка ХІV, короля Франції, розкішний плащ, вишитий золотом, перлами і коштовним камінням, вагою 17 кілограмів. Ймовірно, що якийсь час ці речі зберігалися у наших скарбницях. Потім вони перейшли у спадок князям Радзивіллам, а сьогодні капелюх, меч і плащ виставлені у Кракові на Вавелі, а шатро Кара-Мустафи у Москві. Маєток Радзивіллів у Несвіжі був пограбований російським військом у 1815 році під час походу на Європу.
Серед речей, які знаходилися у скарбниці було багато тканин. Так у 1714 році тодішній господар замку королевич Костянтин наказав перевірити скарбницю Золочівського замку. За результатами звірки тут були сувої різноманітних тканин. Тканини кармазинові, фіолетові квіти на білому тлі, на золотому тлі квіти різного кольору, шпалерові тканини, портьєри для заслону дверей шпалерної роботи, параван мальований старий (параван – це елемент шатра), покриття на столи, турецький килим на стіл, столик турецький з покрівцем і інше. Все це були трофейні тканини. Тому і у нинішній скарбниці у старовинному комоді відрізи тканин. Їх умовно можна назвати трофейними. Борис Григорович Возницький як трофеї підбирав багато речей. Так підлога зі старого художнього паркету потрапила у Великий палац з Митрополичих палат у Львові, двері з палацу Потоцьких. Звідки ці дорогі, хоч і користовані тканини невідомо. Їх можна назвати шпалерними. Саме з таких тканин пошита заслона на двері до скарбниці. Східні тканини стали настільки модними і популярними, що заможні господарі у своїх маєтках засновують мануфактури. Мануфактури з виготовлення тканин були у Бучачі, Жовкві, Підгірцях. І серед експонатів нашої скарбниці є тканина з Бучача. А ще килимки. Це молитовні килимки. Мусульманські воїни не обходилися в походах без молитовних килимів. Всі вони зі спрямованим орнаментом, який під час молитви направляли на схід. Як трофеї такі килими використовувалися вже не за призначенням. Ними прикрашали зали – покривали столи ліжка, робили заслони на двері, клали під ноги.
Невід’ємним атрибутом будь-якої скарбниці є скрині. Опис замку 1725 року згадує про три скрині у скарбниці – одна з паперами запечатана, друга відкрита, а третьої нема.
За результатами звірки речей 1714 року у скарбниці була шафа горіхова сницарською роботою роблена (прикрашена різьбою) під короною і щитом на верху, а по середині двері зі скла, а в тій шафі галантерея різна залишена – тарілки і інші речі. Тарілки тоді називають фарфурки. Цей термін вживався до порцелянової посуди до середини ХVІІІ століття. Ця шафа не збереглася, але у скарбниці є цікава кухонна шафа, з датою 1787 і ім’ям господині – Анна Марія Єлизавета. Посуд порцеляновий також не зберігся і у нас виставлено посуд з металу.
За описом 1714 року у скарбниці згадується кобєрчик (килимок) турецький в квіти різними кольорами вишивані. У нашій скарбниці також експонується філігранної роботи вишивка. Це – козак на коні в обрамлені квіткового вінка.
Звичайно була у скарбниці і зброя – це пістолі, рушниці, фузії, шаблі, більше чи менше коштовні, навіть гарматки. У нас зброї нема, є лише відгомін – сигнальний барабан.
Така вона – палацова скарбниця Золочівського замку.