Про пенсійне забезпечення осіб інвалідність яких настала внаслідок професійного захворювання чи трудового каліцтва

Статтею 23 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788, (зі змінами)) передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров’я внаслідок:

  •  загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
  • трудового каліцтва або професійного захворювання.

Відповідно до абзацу першого статті 25 Закону № 1788 (зі змінами) пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначається незалежно від стажу роботи. Отже, право на пенсійне забезпечення внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання може виникнути в особи лише за наявності у неї однієї із трьох груп інвалідності, що настала в результаті виконання особою трудових обов’язків незалежно від наявності страхового стажу.
Документом, який підтверджує встановлення інвалідності є довідка медико-соціальної експертної комісії про визнання особи інвалідом. Разом з цим, до заяви про призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання додаються копії акта про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акта про розслідування нещасного випадку чи аварії (форма Н-5), акта розслідування професійного захворювання (форма П-4).
Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначається з дня встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня встановлення інвалідності.
Якщо особа звернулась пізніше цього терміну, пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання призначається з дня звернення за нею.
Відповідно до статті 29 Закону № 1788 (зі змінами) встановлюються наступні розміри інвалідам:
І групи – 70%;
ІІ групи – 60 %;
ІІІ групи – 40 % середнього заробітку на підприємстві для тієї чи іншої професії.
Максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом “а” статті 13 і статтею 14 цього Закону, – чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено: якщо щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до такого прожиткового мінімуму. З 01.05.2017 прожитковий мінімум, установлений законом для осіб, які втратили працездатність, становить 1312,00 грн.
Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи з шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, що передбачено статтею 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, після досягнення пенсійного віку, в тому числі на пільгових умовах, під час призначення пенсії за віком час перебування на інвалідності з названих причин буде зарахований до страхового та пільгового стажу, що дає право на таку пенсію.

Золочівське об`єднане управління
Пенсійного фонду України
Львівської області