Чистий четвер

Три дні на передодні Великодня люди вважали жалобливими, « бо Ісус Христос покутував за наші гріхи». Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» – голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки – а й не вживали їжі.   Цим днем пов’язано чимало обрядів й дійств.

У Чистий четвер обов’язково годилося готувати баби – паски. Вони мали свою технологію  виготовлення  й випікання.  Крім жовтих баб, в Україні відомі й інші сорти паски – білі, що випікались у п’ятницю, й чорні – у суботу. При виготовленні пасок дотримувалися різноманітних дійств.  Починаючи із вчинення,  вимішування та викачування тіста всі дійства підпорядковувались прадавнім обрядам. Особливо стежили, щоб не було порушено звичайних форм, коли саджали паску у піч. Топити піч годилося з таких полін, які відкладалися кожного четверга протягом Великого  посту. Підпалювали дрова кількома скибочками свяченої верби. Саджаючи паски на черінь, господиня читала спеціальну молитву:

Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце, бо сонцю тебе печемо.  Хай усі коли живі будуть здорові. Щоб діти так швидко й красно росли, як ростеш ти. Світи нам паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий

При саджанні чорних розових пасок висловлювалися пошанівки землі – матінці, всім сущим людям, домашній худобі, сподівання на багатий врожай і його убезпечення від пожежі, грому, бурі тощо.

У Чистий четвер годилося насукати свічок. Перевага віддавалася Страсній свічці. Це були досить великих розмірів – «до двох аршин довжиною і до фунта вагою» –  вироби, які слугували протягом року. Нею годилося  «принести вогонь» зі Страсті. Вважалося, якщо «живий вогонь» ненароком погасне, коли його несуть із церкви, то  невдовзі хтось в родині помре .

Вдома страсною свічкою робили хрестики на сволоці, «щоб нечесть хату минала». Такі позначки тримали Переплавної середи – шостий по Великодню тиждень.

Було за обов’язок на Чистий четвер купати дітей, бо в цей день, начебто, ворони носять своїх пташенят до річки  і миють, « тому й живуть птахи сотні літ». Годилося очиститися водою і хворим людям.При цьому виливали обмивки на перехрестя доріг, «щоб там усе лихо зосталося». Роблячи це приказували:

– Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорога! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і на живіт трішки!

Ось чому забобонні селяни остерігалися вдосвіта виходити на дорогу, «щоб чужа хвороба не причепилася».

Одразу після Страсної відправи, люди, прийшовши до дому, влаштовували своєрідну « тайну вечерю». Вона чомусь нагадує Вілію на Багату кутю. За спогадами в літніх людей трапиза  мала приблизно такі страви: кутя з медом  і маком, узвар, вареники із сушеними сливками та вишнею, капусняк, риба. Все це мало символізувати спільну вечерю з покійними – так званий мертвецький Великдень. Як ми знаємо, люди вірили що Бог тричі на рік відпускає праведні душі з того світу: коли красує жито, на Спаса і в Чистий четвер по закінченні Страсної відправи. Вважалося, що душі «виходять із землі», а приходять по « небесному чарівному мосту» з вирію в свої «весі» (села) і за три дні до Паски справляють в ночі свій Мертвецький, чи Нявський Великдень. У цей час душі покійників не бояться ні хреста, ні молитви й вельми агресивні. Якщо їм зустрінеться жива людина то вони ладні задушити її. Єдине спасіння – облитися у четвер водою. Відтак у вечері на Нявський Великдень, усі мерці,  начебто, за покликом третього дзвону йдуть до церкви. Коло неї на них чекають священики, які також померли. Після відповідної проповіді відчиняють двері в храм Божий і всі заходять на службу. Біля вівтаря мають стояти діти і тримати в руках крашанки наповнені клоччям. Після відправи усі христосуються й виходять на подвір’я храму, де священики ще раз читають проповіді. Лише після третіх півні усі розходяться по могилках. Деінде, доки душі покійників відправляють свою службу, розпалювали спеціальні вогні. Щоправда, на Херсонщині Мертвецький Великдень відзначали не в Чистий четвер, а в Жилавий понеділок. Серед народу існувало безліч легенд і переказів на цю тему. Основний їх сюжет – якщо зустрітися з мертвими душами, то не обминути лиха. З огляду на це селяни в цей день остерігалися виконувати важливі господарські справи, «бо може вирости мертва кістка», це б то нарости на тілі.

Жителі Карпат вважали, що на Страсний четвер не годиться різати худобу: « щоб не пролилася кров», а також білити, «бо це все  сумні дні». Таким чином, з чистим четвергом пов’язано безліч дійств і вірувань.

Залишити відповідь

Next Post

Від тепер Ви можете замовити привітання для своїх друзів, рідних на "Золочів.нет"

Ви можете замовити відео, аудіо та текстове  привітання на інформаційному порталі “Золочів.нет” для своїх рідних, близьких, знайомих, колег та друзів. Творчий колектив інформаційного порталу створить найоригінальніше, найяскравіше та найепатажніше привітання з врахуванням  всіх Ваших побажань. Є кого привітати, телефонуйте  0967424988 або заходьте до нас за адресою м.Золочів, вул. Рєпіна, 1; […]